Синій смуток

Цей  літній  вечір,  синій  сум  і  ми
Вдивляємось  у  клаптик  свого  неба...
Не  треба  слів…    у  ночі  під  крильми,
Беру  цей  клаптик  і  горнусь  до  тебе.

В  мені  твоїх  тривог  серцебиття,
За  обрієм  освячуються  мрії…
[i]Нема  обмежень  в  справжніх  почуттях!
Та  є  надія  навіть  в  безнадії  ![/i]

Бредуть  стежки  таємні  поміж  трав,
Навзрид  сюркочуть  коники  у  тиші.
А  пізній  промінь  до  останніх  барв
У  наших  душах  синій  сум  колише.

Не  треба  слів…  оголеній    душі,
В  яку  на  дно  сховався  літній  вечір.
Так  зцілюються  мовчки…  на  межі,
Так    синій  смуток  огортає  плечі.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2017
автор: Олена Жежук