Мойсею, що дадуть твої скрижалі
сліпій, глухій, притупленій юрбі –
прозріння й віру? Ну, а далі, далі…
Яку могилу вириють тобі,
яку вготують пастку чи гадючник,
яку пожежу чи трясовину,
яким мечем тобі у спину влучать,
яку заслугу приймуть за вину,
якою ложжю осквернять язи́ки,
яким залізом пам’ять відсічуть,
які помутять чистокровні ріки,
куди вони і звідки потечуть?..
Ото ціна, ото страшна офіра
тобі, Мойсею, за твої ж слова!
Вдесяте, всоте похитнеться віра,
коли бездумно вродить голова.
[i](Зі збірки[b] "...І все ж - неопалима". [/b]- Львів:Логос,2001)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746610
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.08.2017
автор: Сіроманка