КВІТИ ЛЮБОВІ
Як моє серце ніжності воліло,
Я сіяла квітки, довкола – біло…
Біленькі пелюстки… Яке натхнення!
Вони мій порятунок від будення…..
Коли ішлося про чуття шалені,
Вогнем палали квіточки черлені…
Багряний колір, пряний аромат…
Й таємна стежка до Адама в сад…
Як сум пробився у душі куточок,
Ромашок я насіяла рядочок…
Від сліз я ними витирала очі,
Журбу і жаль, збентеження дівочі…
Коли ж душа запрагла самоти,
Враз незабудки почали цвісти…
Оті - «люби мене, та не покинь»….
Пелюстя шепотіло тузі: згинь!
І ось мене ці квіти обнімають,
Дурманом різнотрав’я напувають…
Від запахів і барв я ходжу пֹ’яна,
Як перший раз закохана й кохана!
05. 08. 2017 м. Львів автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744941
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2017
автор: Наталі Калиновська