У віртуальнім світі ти, неначе кріт, живеш.
Тому уявлення твої про дійсність дуже хибні.
І результат уявлень цих, мій брате, хибний теж:
Твої слова і дії всі до маячні подібні.
Є певні люди, грають що в свою велику гру.
І пішаків собі вони утворюють успішно.
Оскільки хочуть пішаки служити всі добру,
Є віртуальне там добро. Але це просто смішно.
Там віртуальні вороги. Вони — велике зло.
Тоді як ті, за кого ти, рятують світ від лиха,
Вони є світле і святе шляхетне джерело
Всієї істини… Отак ти збожеволів тихо.
І це біда. Бо люди ті в реальності війну
Ведуть безчесну на моїй землі і брешуть, брешуть…
Вони нагадують свого патрона сатану,
Що з шахраїв великих всіх і брехунів найперший.
Стоп! Вимкни телевізор свій і вимкни інтернет.
І Богу, брате, помолись, поговори з ним щиро.
Він — Той, Хто визволить тебе з ілюзії тенет.
Він — Той, без Кого на землі не може бути миру.
[i]Із циклу віршів 2014 року "Хлібне поле і неба блакить" www.PetroRuh.com/2014.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744160
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2017
автор: Петро Рух