Ти не йди, ще побудь, якісь миті
(Посиди, помовчи,) полікують...
Відпустили ночі слізьми вмиті,
А оці, тривожні, досі турбують.
Ти не йди... ще побудь, пали поруч,
пускай дим й погляди суворі,
затишніше отак вдвох праворуч
у вікно не помічати як падають зорі.
Ти не йди. Вдай, що немає в тебе
Ні нагальної справи, ні дому.
Посиди, помовчи... дуже треба,
Я твоїм вуглекислим лікую втому...
Ти не йди, ще побудь поруч мене
Ні коханим, ні другом... рідним будь,
Віє спокоєм і теплом солодким від тебе...
Лиш мовчи... ще не йди... хай роки минуть... 27.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2017
автор: Яна Бім