[b][i][color="#0033ff"]Пришила на серці латочку,
Вже дуже давно, колись...
ОбрАз не тримаю, таточку,
Хоч мрії мої не збулись.
Душа моя досі у відчаї,
З дитинства - мій сум гіркий;
Могилу твою увінчують...
Щоночі, як квіти, зіркИ.
Нам долею так призначено-
Спізніле моє каяття!
Давно все тобі пробачено,
Іще за земного життя.
01 07 2017 р
Вікторія Р[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741083
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.07.2017
автор: Виктория - Р