[b]Б[/b]іла лілея так солодко пахне
[b]І[/b] вечір жадібно запах той п'є.
[b]Л[/b]ітнього дня в верболози тінь шасне,
[b]А[/b] вслід зозуленька враз закує.
[b]Л[/b]егко і дзвінко літа нарахує
[b]І[/b] полетить до чужого гнізда.
[b]Л[/b]агідний вітер чомусь вередує,
[b]Е[/b]хо вечірнього дзвону здаля
[b]Я[/b]кось збентежено плач розливає,
[b]Т[/b]ишу собою заповнює вщент,
[b]А[/b] річка сонечко ніжно вмиває
[b]К[/b]лекіт журавки — чудовий акцент.
[b]С[/b]тишений плескіт брижів прибережних,
[b]О[/b]брис дерев у вечерній імлі...
[b]Л[/b]егінь в піснях своїх ніжних й бентежних
[b]О[/b]сені згадує дні золоті.
[b]Д[/b]івчинку юну він стрів так нежданно,
[b]К[/b]рається серце — шкода не збулось.
[b]О[/b]й, як скучаю, любесенька Ганно,
[b]П[/b]ам'яті серце — в нім все збереглось.
[b]А[/b] тільки все — це здивований погляд,
[b]Х[/b]востик волосся метнувсь по плечам.
[b]Н[/b]іжно всміхнулася хлопчику поряд...
[b]Е[/b]й, незнайомцю, потрібно що Вам?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739439
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2017
автор: Радченко