На Купала

Тут  багаття  палає  від    древніх  чи  душ,  чи  світил.
Тут  гірчать  полинИ,  і  вінки  по  воді  відпливають.
Давні  шрами  мої,  де  сліди  від  відламаних  крил
Заживають,  і  мрії  у  зоряне  небо  злітають,

Бо  лікує  зело,  що  світанком  збирала  в  полях,
На  високих  могилах,  в  ярах,  коло  чистих  потоків.
Поєднались  в  мені  небо,  магія,  пісня,  земля,
Проростаю  у  Рід,  Живо-Корінь  несу  через  роки.

Там  багаття  палає  від  древніх  чи  душ,  чи  світил,
Там  віщують  ВолхвИ,  у  купальському  колі  –  танцюють
Ноги  босі,  і  сила  магічна  землі  та  травИ
Диво-знаки  пророчі  для  кожної  долі  чаклує.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739347
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2017
автор: Livoberezhna forever