Через сад летіла Галка
Раптом бачить – поливалка.
Галка поливалку взяла,
Під крильце собі сховала.
Мала вона у гніздечку –
Насіннячка пів-мішечка,
Й вирішила для початку –
Засіяти в полі грядку.
Ціле літо з поливалки
Грядки поливала Галка.
Й розцвіло на грядках – диво –
Квіти соняха красиві…
У них голови – корони,
Жовті – жовті, як лимони.
А як осінь завітала,
Галка урожай зібрала:
Соняшнику, аж три міхи,
Ото уже було втіхи!
І злетілась на гостини –
Уся Галчина родина:
І красунечки сороки,
І ворони чорнобокі,
Були там шпаки, граки,
Навіть дядечки круки…
Так дзьобами стукотіли,
Аж насіння тріскотіло.
То такий зчинився тріск,
Що здригався цілий ліс:
Тож, якби не поливалка,
То гостей не мала б Галка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738728
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 21.06.2017
автор: Світлана Семенюк