Тривоги каламуть,
Напливи страху й млості,
Бажання злету
І падіння водночас,
Стою,мов дерево,
Що розпластало руки-брості,
В передчутті дощу,
Сповитого у снах.
Той дощ прийде
І оросить мене піснями,
Заплаче листя
Від надміру ніжних сил,
Дощу й сльозам
Під неба куполами
Дано творить
Красу одвічних бил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2017
автор: Вікторія Коваленко