Звук тиші лунає навколо,
І в ньому поранений звір,
Лиш дихання грає тут соло,
Лавин мов сходження з гір.
А думки лиш про речі померлі,
Про мрії, бажання. Нема вороття.
Все згоріло вулкана у жерлі,
Ім'я у вулкана "життя".
Навкруги все темрява з'їла,
Всі речі і навіть тебе,
На ліжко поруч мов сіла,
Потехеньку втрачаю себе.
І сонця світанок не гріє,
Але віриться, напевно, мені,
Що хтось серед темряви мріє,
Наяву, або хоч ві сні.
Мріє, що життя все-таки добре,
Що вдасться підкорити його,
І мати серце хоробре,
Не впасти від гніту цього.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737657
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.06.2017
автор: Денис Лучук