**************
Він був, Париж, розхристаний і вільний,
Шумів і дихав музикою площ,
І маревом ясним дрібненький дощ
На Сену весняну грайливо сіяв.
Кокетувала Ейфелева вежа,
Над Єлисейські зводячись поля.
З вуалі зеленавої земля,
Розніжившись, зітхала у безмежжя.
Мовчав Монмартр - мета вселюдських прощ.
Paris - Париж, твоє одвічне диво
Бентежить пам'ять щемно і знадливо.
Над струмінь Сени і двигтіння площ -
Ті голоси із Вічності, і дощ
Про Францію нашіптує сяйливу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736735
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.06.2017
автор: Світла (Імашева Світлана)