Коли за гори сонце сяде…

Коли  за  гори  сонце  сяде,
А  день  розтане  в  сірій  млі,
У  Бога  я  прошу  поради,
Як  жить  на  грішній  цій  землі?

Як  пробачати  зраду  й  підлість,
Як  полюбити  ворогів,*
Та,  як  знайти  у  серці  стійкість,
І  як  приборкати  свій  гнів?

Як  поселить  у  черствих  душах,
Росток  маленький  доброти?
Щоб  розцвіла  у  добрих  сходах
Маленька  квітка  теплоти...

Не  поливать  її  сльозами,
В  промінні  сонячнім  купать.
Любити  так,  ніби  востаннє.
Серця  любов"ю  напувать...

Важка  занадто  ця  задача,
Достукать  важко  до  сердець.
Даремно  мрію  про  удачу:
З  сердець  не  вирвать  бур"янець.
-------------------------------
Тут  мова  йде  про  особистих  ворогів,  не  політичних.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735422
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2017
автор: Н-А-Д-І-Я