ПЕРЕПЛЕТЕНЕ...
Ряди рідіють… Їх вже одиниці…
Вони герої клятої війни.
Немов в траншеях в зморшках їхні лиця,
Героїв сорок п’ятої весни.
Їх з кожним роком стає менше й менше,
Роки і рани все ж беруть своє.
Здавалося, що має бути тиша.
Тепер рашист ножем у спину б’є.
Здалеку бачиш, що протез в людини,
А бачиш зблизька – молоде лице.
Та видно горе, під очима синє,
То сивина далася мудрецем.
Теперішні бійці, що вмились кров’ю,
Шанують тих, хто вистояв в бою.
Шанують їх з великою любов’ю,
Що захистили воленьку свою.
Бо їх в нас залишилось небагато,
Героїв сорок п’ятої весни!
Для когось це останнє в житті свято,
Хтось не побачить вже кінця війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732417
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.05.2017
автор: Віталій Назарук