З дахів прозорі ковалі
Роняють срібні ноти.
Зелений стеблик з-під землі
Плечем підпер ворота.
Поки що втримує в пучках
Весільну повінь вишня,
А стежка прямо на очах
З лещат зимових вийшла
І до весни взяла розбіг.
Життя до сонця рветься.
У день такий, їй-право, гріх
Ходити з хмурим серцем!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730602
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2017
автор: Ніна Багата