Ну от скажіть, навіщо нам «БЕЗВІЗ»?
Навіщо транші клянчимо, благаєм?
їх розікрадуть все одно, ми ж знаєм.
Ми ж голодранці, лізем на узвіз
Панам і так уже відкритий шлях
У ближні і далекі закордони
Для них нема й не буде перепони
Вони ж давно свої у тих краях
А нам, що дасть для нас «БЕЗВІЗ», хто зна ?
Чи може нас чекають у Європі?
Е … ні! Там непотрібні голожопі.
Чого ж ми премося туди? Бозна!
Та й що в Європі нам отій шукать?
Щоб італійцю, німцю чи поляку
Змінити памперс та підтерти…..?
Прислужником у них наймитувать?
В нас буде там один пріоритет
Безправно в наймах гнути свою спину
Бо нашу любу, рідну Україну
уже до нитки обікрали вщент.
Страшна корупція мов хижий спрут
Витягує уже останні жили
Її терпіти нам немає сили
Стискається пружина й тліє джгут.
Протести й гнів вже линуть звідусюд.
Ось – ось і спалахне майдан кривавий
І знов під стяг блакитно - золотавий
Тепер озброєний повстане люд!
Проблемний Крим, палаючий Донбас
А ми роз’єднані та слабосилі
Ні! Поки не очистимось від гнилі
Європа не чекатиме на нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730350
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.04.2017
автор: євген уткін