Заходить Прип’ять знову в літо,
Ховає в зелень наготу.
Попало місто під знак "вето"-
В зону Чорнобильську оту.
Шипшин, акацій рясні квіти
В барвистих медвяних дарах,
Та ні закохані ні діти
Не ходять по твоїх дворах.
Нема газону, нема двору -
Чорнобиль зміг перевести
В зелену, ніби джунглі, зону,
Де без сокири не пройти.
Будинки прірвами чорніють
Пустих віконниць з висоти.
В дахах антени височіють,
Як над могилами хрести.
12. 06. 08.Г. Орел. Чорнобиль, Прип'ять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730078
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.04.2017
автор: Г. Орел