мильні бульбашки –
виникають нізвідки,
ні з чого –
брунькою
набухають між хрестовини
упоперек і уздовж розтятого
і на боки́ заломленого
кінчика житньої соломини
так
виникають вірші –
менші-більші,
твої-мої –
барвистою сферою
на хрестовиднім краю
уяви – у субстанцію
потаємну душі,
як у мильний розчин, вмоченої
лише
ефекту інтерференції
завдяки
робляться видимі оку
тришарові тонесенькі стінки
мильної бульбашки –
обережний окремий
теплий видих легень людських,
обмежений чарівливими
переливами барв
водно-мильної плівки:
позитивною кривизною сфери –
розплітається світло на всі кольори
і, легша від атмосфери, весе́лкова красота
у піднебессі-висі
вита –
як у відкритому космосі
барвиста
наша планета…
…людина –
Духом Божим натхненна
мильна бульбашка,
переливчасто-нетривка…
краплина внутрішнього Тепла
у сфері відбитого зовні Світла
…у безпечній умовній плівці
лечу кудись, як усі ми,
над лісами-полями –
сонячні промінці
на барви і кольори
сплітають і розплітають
чутливі пальці…
відсторонено
до само-полону
захоплена чарами світло-гри –
непомітно холону…
…холону
неба відкриті обійми – прозорий натяк:
зростає внутрішній тиск… слабне зовнішній натяг…
вітерець випадковий дмухне
і –
у царстві Твоєму небесному
поклич на ймення мене
пом`яни…
весни
кольорами квітневими –
ніжни-ми
10.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728154
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.04.2017
автор: Валя Савелюк