Ти сказала, що я – твоє небо.
А ти – зіронька ясна на ньому!
Це ж тому, долаючи втому,
Я блакиттю лечу до тебе!
Хай громи моє тіло шматують,
Хмари лиха дощами плачуть.
Я тебе крізь розлуки побачу,
Крізь мовчання безодні почую!
Ти сказала, що я – твоя пісня.
А ти – ніжна мелодія ночі!
Зачаровано дивлюся в очі
І від щастя аж серцю тісно!
Ти сказала, що я – твоя скеля,
За якою ти захист відчула.
Ти для мене – це дітки поснулі
Після пустощів милих, веселих.
Ти казала… багато казала!
Поцілунками все покриваю
І на крилах в сузір’я злітаю
Де тебе так багато!.. і мало!
27 березня 2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2017
автор: dovgiy