[b][i][color="#1100ff"]Знов притулку шукають думки
І зітхає задумано вітер...
Ненавмисно, розбиту в друзки,
Хто надію поможе зцілити ?
Вічність краде призначений час,
Стукіт серця - мов дзвоном у скроні.
Просим, Господи, в тебе за нас,
Дві в молитві зложивши долоні.
І шукають притулку думки...
Нічка в мороці стежку ховає.
Тож зібрати, розбиту в друзки,
Мрію в краще - молитва спасає.[/color][/i]
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724892
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.03.2017
автор: Nino27