ВІДЛИГА

Рипить  попід  ногами  сніг,
Мов  рветься  біле  полотно.
Мороз  сховався  у  барліг,  
Відлига  місить  толокно.

Сіріє  небо  в  вікні,
Зима  помахує  крильми.
Сумує  річка  вдалині,  —
Свята  від'їхали  саньми.

Природи  неземна  печаль
Не  відлежалась  після  сну…
Дзвенить  бурульковий  кришталь,
А  ми  чекаємо  весну!                                                          15/01/16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723723
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2017
автор: Lana P.