https://youtu.be/eQb-jXybf70
Тебе чекала я…
Тебе чекала я весною
Така красива й молода…
Була я очарована тобою –
Тільки любов отрутою п’янка.
На очі навертались сльози,
Що ти не мій, я – не твоя…
Вже відцвіли сади і відгриміли грози,
І кожен жив своїм життям.
Спекотне літо пристрасть розпалило:
Яскравим сонцем, запахом трави…
Природа вся буяла! Серденько боліло,
Душа питала, де у цьому світі ми?
Вже осінь золота шепоче листям:
Невже тепер чужі, невже забули все?
І вітер з сумом обриває оніміле гілля,
Й останні сподівання листопадом він несе.
Зима прийшла і остудила душу,
Щоб не боліла і не краялась вона!
Тепер я знала – до весни дожити мушу,
Щоби любов садами зацвіла!
І прийдеш ти в цей сад такий жаданий,
І серце подаруєш знов своє мені!
В обіймах підемо квітучими гаями,
Немов Адам і Єва на землі!
21. 03. 2015 м. Львів у Всесвітній день поезії
Автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723410
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2017
автор: Наталі Калиновська