А серцю прагнеться весни!
Весна, а серце не тріпоче,
Не рветься у п'янкий полон!
Осіння тінь тримати хоче
Його у холоді долонь...
Як обігрію, як обтрушу
Дощі і мряку, сей туман,
Коли ношу, ношу, бо мушу,
У ньому сумнівів капкан...
І все ж - так прагнеться весни...
Чекаю-жду її, духмяну...
Приходь наразі хоч у сни,
Я оживу... Я ще відтану!
Дощі минуть... і я відтану!
22. 02. 2017 м. Львів автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719808
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2017
автор: Наталі Калиновська