Чому я іноді пишу вірші російською?
Тому, що росіянином мій батько був.
І в нашій хаті мови, мамина з батькІвською,
Злились в одну, й ніхто своєї не забув.
Вплітались мови квітами в вінок із суржика:
Підлогу полом називали, стелю — потолком.
Вже й батько говорив: " Нап'юсь води із кухлика",
Й любив куліш і український борщ із часником.
Книжки читали, Гончара і Достоєвського,
Співали про "Рушник" і "Широка страна моя".
Бували на Хрещатику й проспекті Нєвського,
Тому й пишу вірші свої я мовами двома.
Не знали, що російська стане зарубіжною
І росіяни з "градами" прийдуть колись в Донбас.
А ми, як і завжди, пишаємось Вітчизною,
Бо Україна — рідна матінка для нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719011
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.02.2017
автор: Радченко