Ти змінила в долі все мені…
Змішані проміння і тумани.
Наче роси відлітають дні,
Наче серцю хтось вдягнув кайдани.
Сльози ріжуть серце битим склом,
Виють вітри, хоч безхмарне небо.
І кровить, кровить в душі надлом,
Хоч ще твій з далека лине щебет.
Час пройде – підніметься туман,
Сонце вознесе у хмари роси.
Первоцвітом весняний шаман
Птахами по лісі заголосить…
Хмари будуть довго в небесах,
При грозі ятритись буде серце,
Все змінилось, вже пройшов той час,
Буде ще в душі весняне Сонце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2017
автор: Віталій Назарук