Страх повзе по спині
Точать кігті гріхи
Не кажи що не винні
Твої очі заповнили сни
Тепер стану вільною?
Закровоточивши, падає лезо
Може з надією
Може потребою?
Шкіра вбирає дотики
Правда повільно вицвіте
Може у наших спротивах
Завтра почнеться уже?
Ти може тут за стіною
Але якою саме
Переплетешся з журбою
Десь аж під небесами
Затра колінами у болоті
Стисне долоня віру
Може й будемо самотні
В серцях несучи надію
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2017
автор: Марамі