Закохуюсь в поетів чиї вірші
З душі спроможні викресать вогонь...
У когось кращі, а у когось гірші,
Та в них є пристрасть тіл, тепло долонь...
І все одно мені чи є там рима,
Чи витримано стиль, на місці склад...
Хай Метри хмурять брови тут незримо,
Я почуттям цим в серці завжди рад.
Ціную я відвертість почуттів,
Наївність, щирість у рядках поезій.
Ось те, що я сказати Вам хотів,
Вмістилося усе в коротких тезах.
.......................................................
Влюблён...
в поэтов...
чьи слова горят....
переполняемые
искренностью чувства...
взрывает плоть...
безумный страстьепад....
невинная наивность...
безрассудства...
и мне плевать
на рифму...
стиль...
и слог...
противоречья...
всем канонам Мэтров...
.................................
я эти чувства...
сердцем принять смог...
и в комментариях...
ВАМ...
говорю...
об этом.
++++++++++++++++++++++++
Я мрію, щоб з тобою ми
Про все і всіх навкруг забули,
Не відчуваючи вини...
(Нехай стороннім зводить скули)
Весною сповнили серця,
Не обіцяючи нічого,
Пройшли з початку й до кінця
У втілення бажань дорогу.
Щоб розчинили зміст і суть
В бокалі пінного напою
І стане наше Я, мабуть,
Для нових зустрічей жагою...
\
я так мечтаю о тебе...
когда забыв про всё …
…мы вместе…
отбросив мысли
о Вине
о Скромности
любви
и Чести
вдруг пропитаемся Весной...
без плоских слов…
и обещаний…
…………………..
взлетим счастливою волной
в мир исполнения желаний…
раздвинув смыслов облака..
вдохнув губами...
сверхсознанье…
…………………………
мы обменяем
наше Я...
на жажду...
нового Свиданья…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2017
автор: Хуго Иванов