Мене ти відпускаєш аж « за край»,
А потім вхоплюєш несамовито
Цілунками жагучими – в розмай
Із холоду – у тепле щедре літо –
У мріях викоханий нами рай…
А, може, ти мене не відпускай,
Щоб не зірватись необачно в прірву…
Адреналіну хвилі не плекай,
Бо що, коли не вспієш – з того виру?
Така як є – такою і сприймай,
Не відпускай лишень, не відпускай…
20 грудня 2016
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2016
автор: палома