Хто ми є без любові? Каліки…
Невимовно самотні етюди.
Безпорадні створіння навіки,
Вкрай загублені в хаосі люди.
Полонені думками про щастя,
Про відверту віч-на-віч розмову.
Про зневіру у те, що все вдасться,
Про кохання пропасницю знову.
Хто ми є без любові? Нікчеми…
Недописані твори, забуті.
Розтривожені сяйвом дилеми,
Все збираємо щеми майбутні.
Мляво ходимо мовчки по колу
І давно заблукали між весен.
Хтось у нас культивує покору,
Та душа прагне здихатись меси.
Хто ми є без любові? Чернетки…
Де чорнило кромсає папери.
Кострубато складає з абетки
Не слова, а байдужі химери.
Хто ми є без любові? Комети…
Невгамовні прибічники криги.
Що дарують небесні прикмети,
Оминаючи спогадів вигин.
Хто ми є без любові?...
13:47, 15.01.2016 рік.
Зображення: https://fotostrana.ru/public/post/333934/700947580/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707194
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.12.2016
автор: yusey