Ну що ж… Лети…

Ну  що  ж...  Лети,  мій  пташечку,  лети...
Хай  дужий  вітер  підпирає  крила
аби  стихія  люта  не  накрила
і  не  закрила  зоряні  світи.

Хай  буде  вільним  і  тривким  політ.
Хай  сонця  промінь  лагідно  леліє.
Хай  не  спиняє  студені  завія
і  якнайширше  ти  обіймеш  світ,

а  світ  тебе...  З  розхмареним  чолом  
і  впевненою  вірою  у  щастя
хай  за  добро  -  добром  тобі  воздасться
і  світлом,  і  любов'ю,  і  теплом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705992
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.12.2016
автор: Адель Станіславська