Я ховалась у світ ілюзій,
Відриваючись від землі,
І відходили тихо друзі,
І, здавалося, світ змілів...
Я проходила через пекло,
Де, танцюючи, злий шаман
Бив холодні вітражні стекла,
Щоб зламалась і я сама...
Поховалися чорні тіні,
У кутки, наче ті вори,
Неприкаяні і нетлінні,
Де ж той Бог, що мене створив
І покинув напризволяще
Серед попелу і руїн,
Мов забув, що живою я ще
Піднімаю себе з колін...
Відчуваю: світам, звичайно,
До снаги замести мій слід,
Все довкола залить дощами...
Пропустіть - я піду убрід...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704889
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2016
автор: Наташа Марос