Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами...
Л. Українка
[youtube]https://youtu.be/HF14DUs2nro[/youtube]
[i][b]Ну от і все! Мов, відчувала...
Згубилось те, що так плекала.
О, віртуал, ти, мов - омана!
Де ж ті листи? Пекуча рана...
Немає слів. Немає фраз.
Світлин нема. То - випадково?
Коли б писалось на листках,
не щезло б писане раптово.
Тримала б лист в своїх руках
і серцем гріла та душею.
Вся ніжність Ваша у словах,
та й залишилася б моєю.
Коли б той лист вогнем згорів,
то попіл ще б мені лишився,
і попіл той би ще зігрів,
та дим у аромат змінився.
Були б сліди... скарби очей,
До них би серцем притулилась.
Тепер лиш сум вогнем пече,
і втрата болем обернулась.
... Пером Ви напишіть мені
своєю, теплою рукою.
Листи я збережу ясні
проз всі роки, до... супокою.
[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2016
автор: Фея Світла