світ безверхий,
світ бездонний.
чом так легко
впасти в ньому...
все зламавши,
ринеш в осінь.
линуть марші
листя... ось він.
впав додолу,
наче пташка.
зовсім голий
і безстрашний.
засинає світ,
засинаю я,
син тисячоліть,
зим немовля.
13.11.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701538
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2016
автор: Микита Баян