Білокура панянко- голову вище,
Прийшла нині твоя, святкова пора,
Обнятий тобою, розпещено свище
І вітер, і сніг,- вся твоя дітвора.
Паняночко- зимо в перлинім намисті,
У білім вельоні із зоряних свіч,
Ти нічкою тихо спустилась у місті,
У холоді тихо торкнулася віч.
Рушник твій зірковий бульварами ляже:
В нім- хрестик і гладь, і художника слід,
Та так морозенко пихато розляже,
Що подихом- сміхом скарбує все в лід.
Білокура панянко- янгольські крила-
Обнята, прикрита, приспана земля-
Краса твоя світла, божественно мила,
Діамантова вічність зваблива твоя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700288
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.11.2016
автор: Леся Утриско