Я ще памятаю як все це було,
Летів журавель над неораним полем:
«Курли!» - та спустошене рідне село!
І буйний бур'ян розцвітає навколо.
Куди ви поділись нащадки слов'ян,
Ви орачі, ви трударі-землепашці?
Сміється і сіється дикий бур'ян,
Лети журавель, не дивись на це краще!
Чиновники, гірше ніж хижа орда,
Вбивали село, люд зганяючи в місто,
Чи їм українська потрібна земля?
Хіба територія звільнена й чиста.
Політикам шмат цього поля - товар,
Який конвертується в гроші зелені,
І кожен отримає в спину удар,
Хто стане на захист селянських поселень
Лети журавель, місце інше шукай,
Ти ж бачиш навкруг лиш спустошені хати,
Хай прокляті будуть всі ті, хто цей край,
І бідний народ свій взялись ошукати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699621
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.11.2016
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)