(не зовсім серйозне...)))
Не боюся морозів, зими,
Та лякає сірість небес.
Покарав мене без вини –
Твоє прощення [i]surrenders[/i]
Невпокорену боготворив,
А сумирну розсипав в світ.
Як не вмієш любить, то вбий,
В твоїй милості [i] no exit[/i]
Всі загадки мої розгадав,
Та щоночі пишу нові.
Обновлялося наше [i]love[/i]
Як пускала бісик з-під вій.
Не ржавіють мої ланцюги,
Бо дивую тебе знов і знов.
Покарай, та не приручи,
Мов весільну обручку [i]with gold.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2016
автор: Олена Жежук