Немов зійшов з малюнків казки
Гладющий Пан. Новий багач.
Хода у нього як у качки:
Бо ж сало наросло, хоч плач!
Звисає спереду і ззаду,
Тай по боках також мішки…
Він має тут свою посаду,
Дохід чиновника стійкий.
Ще крім цього є власний бізнес -
У області міцні зв’язки.
Ось із авто натужно виліз
І ледь не лопають кістки!
Став на кінцівки… і поволі
Посунув в офіс… на труди…
Із харчоблока, напівгола,
Понесла їсточки туди.
Бо ж Вони вдома ще не їли…
Чи є ще готувать кому?
А тут таки, від інвалідів,
Урвати можна будь-кому.
А ось і Зам… також нівроку!
Прямує в офіс від авто…
В руках пакет. Ще видно пробки
Кількох пляшок… е, ні! – не то!
Ти, простолюде, не дивися
Як вміють жирувать Пани.
Перед іконками молися,
Щоб Бог країну цю хранив
В якій так мало правди-долі
І так багато кривди й зла…
Вже, бач? Красунечка на волю
З покоїв панських подалась…
Розчервоніла… розпашіла…
Має подяку від Панів.
За гарні страви і за тіло
Яким Бог щедро наділив.
Неподалік сиділа бабця
Дивилась в заворітний світ,
Звідки іще чекала казку:
Чужих людей тепло й привіт.
Вона не знать коли і ждала
Візиту доньки чи синка…
Беззубо, яснами жувала
Черству скоринку від пайка.
2016-10-23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696421
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.10.2016
автор: dovgiy