Каторга Сибіру

Летять  у  вирій  журавлі,
Змітає  листя  осінь.
Понесли  спомин  на  крилі,
У  хмарах  стоголосі.

Минуло  майже  сімдесят
В  жовтневий  день  о  шостій.
Нас  відправляли,  як  телят    
В    товарняках  на  постій.

Десятки  тисяч…    за  добу,
Сімей  із  Галича,    Волині.
Відправили…    у  «голубу»,
Лягли,  кістьми  в  далині.

О,  як  багато  їх  пішло,
Нема  звісток  донині.
Для  ж.да    жилу  золоту…
Шукають  в    трясовині.

Осінній  плаче  краєвид…
Вкраїнці  безголосі.
Новий  епохи  геноцид
Вам  чинять  дзяблоносі.

Мовчать  копальні  й  табори,
Холодного  Сибіру.
Лише  журавлики  згори,
Нагадують    допіру.

21.10.1947  р.  було  вивезено  плєшивими  комісариками
пігмеями  до  Сибіру  більше  150  тис  селян  з  Західної  України.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2016
автор: Дідо Микола