Біль годую корвалментом,
Бо голодний він і злий.
Рухи скуті, мов цементом,
В голові — шум-буревій.
Дихать боляче і важко,
Тягнеться так довго день!
Тиск — сполохана чимсь пташка,
Скроні вибрав за мішень.
Гупа, нібито на волю
Хоче вирватися геть.
Тихо шепочу:"Доволі,
Натерпілася я вщерть".
Мабуть, знов магнітні бурі
Чи причина інша є?
Осінь в мовчазній зажурі
Смутку серцю додає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2016
автор: Радченко