Досить бути вампіром,
Досить плести інтриги,
Я не був в житті звіром,
Я вертівсь, наче дзиґа…
З мужиками простіше,
Бо їх можна послати…
Але дамі, що пише,
Краще просто змовчати.
То, прошу Вас, дозвольте,
Що моє, то для мене,
Не люблю я солодке,
А люблю я солене.
Не наніс я образи,
Не збирав компроматів,
Не давав я наказів,
Шанував дипломатів.
Як хамили, то злився,
Кулаком бив по носі,
Робив сам, не просився,
Це в натурі і досі.
Я вклоняюсь святиням,
Не плету я інтриги,
Хоч живу з ножем в спині
До приходу відлиги…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695552
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2016
автор: Віталій Назарук