Квітнуть хризантеми, мов дівчата,
В золотисту пору - восени.
І чекають хлопці свого свята,
Час, коли над хатою клини.
Піст пройде, у дім прийде дружина,
Хоч «медовий місяць» вкраде час.
Буде в них кохання і дитина,
Полум’я в серцях горить якраз.
Їхні губи стомить поцілунок,
Щастя не лякатимуть сичі,
А кохання вищого гатунку,
Викарбують губи уночі…
Коли квітнуть ніжні хризантеми,
Для кохання це найкращий час,
Пише осінь золотом поеми,
Вітер із дощем гаптують вальс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2016
автор: Віталій Назарук