Осінь
Нерозумінням ми поєднані з тобою…
Немає слів тих свіжих, мов роса!
Де паростки весняної любові?
Де ті квітучі барви-словеса?
Вже відлітають в інший край лелеки…
Де є тепла і радості розмай!
І в серці моїм болем рветься клекіт…
Я так прошу в кохання: «Почекай!»
Чекай Весни, квітучої в любові!
Даруй кохання благодійний світ!
Хай ніжність знов буяє в кожнім слові!
А восени дарує нам букет прожитих літ…
25. 09. 2016 м. Львів автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691010
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2016
автор: Наталі Калиновська