В своїй подобі Бог мене створив,
Мені дав право думати і жити.
Не вам бандито - виплодки гори,
Йому мене … , як Батькові судити.
Не вам падлюки рота затикать,
Не вам ординці в Хаті нас учити.
Вас навчимо, Вкраїну шанувать…
В прийдешній час заставимо любити.
Я знаю гаде, ви ж бо не привик,
Статті Закону нашого… читати.
Дивись паскудо лишився сірник,
Там де межа і вже на все начхати.
У нас Боги… й обичаї… - свої …!
Не смій паскудна Обрєзь зачіпати.
Не вмруть й не вмерли прадіди мої,
Надумав Юда… - ти, їх турбувати?
Бо…, як дістала вошо - супостать,
Із потойбіччя разом з Ютобогом.
Замри чужинцю... - бо дамо під зад,
Щоби назавше, вкрився некрологом.
Встає уже з ПОРОГІВ Святослав,
Ведуть його Боги до України.
Даждьбог в руці пірїноньку сховав,
Вже відростають крилонька з пір'їни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690739
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.09.2016
автор: Дідо Микола