Ще вчора літо бабине всміхалось,
Безхмарне небо не журилось цілий день.
І світло повнолуння розливалось
Всю ніч, даруючи мереживо тіней.
І ранок був спокійний, сонячно-златавий,
Нізвідки в купу хмари збіглись дощові.
Яскравий день перетворився в день сльотавий,
А плями сонячні сховалися в траві.
Непередбачувані осені капризи,
Але краса її казково-чарівна.
І любі серцю кожний рік її репризи:
То всміхнена, а то заплакано-сумна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689888
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.09.2016
автор: Радченко