********************
Осінній день, що вересом пропах, -
Ще мед п'янкий збирають дикі бджоли...
Життя палітри сонячний розмах -
Цей безмір сяйва, синяви і поля.
Так проростає болісно в душі
Оця Раїна світла - Україна.
Ген, блискавиці крешуть на межі,
Ячить в віках печаль твоя чаїна...
Мій тихий смуток і дитячий рай -
В саду твоїм - налиті соком вишні,
Степів ясних заквітчаний розмай ...
Туман - сучасне і пітьма - колишнє.
Така ти ріЗна: мила, золота,
Вітаєш хлібом-сіллю, рушниками.
А часом - люта, зболена така:
Сини бредуть далекими світами...
Чекаєш їх? А чи забула вже?..
В степу широкім - самота-тополя...
До тебе, мамо, завше нас веде
Стежина радості й дорога болю.
Світлана Імашева
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688771
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.09.2016
автор: Світла (Імашева Світлана)