(вечірнє…)
А через вулицю – вікно без штор і в світлі.
Там силует її!.. і погляд заповітний!..
Та тридцять три твоїх – як мур моїм бажанням…
О пристрасть плоті, чари снів, – жага кохання! –
…
Неперевершені соски,
Дві виноградинки, перлинки –
Там робить язичок зупинку…
А груди – мрії дві краплинки,
Снаги життя смачні ростки!
І вглиб умбілікус** манить,
В незвідане твоє начало… –
Люблю, цілую, тішусь! – Мало!..
… Ще й лона смак ми не пізнали,
А щастя дозріває мить!..
…
Хочеться, щоби любов не спливла, як ріки
Води весняні назавжди – в моря-океани,
Щоб нам з тобою хотілось і ввечері, й рано
Цього єднання! Щоб світ весь завмер від сопрано
Твого оргазму!.. – Ой, мрійнику, глянь на роки!
…
Як же чудово, як солодко серцю намріялось!
Гей, ви роки-вибрики, і куди ж ви завіялись?!.
----
* фріссон – «шкірний» оргазм, або «оргазм на відстані»
** латинь: умбілікус – пупок, чудо природи і заповітна місцинка
очам чоловічим на тілі жіночому
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685621
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.08.2016
автор: Касьян Благоєв