Коли вечірніми сутінками сповзає шкіра
І стає надто мало сонця у тобі
І хмари зїдають усіх твоїх вірних
І місяцем вени на рукаві
Чи надто глибоко впечатані крила
Що пір'я твоє кровоточить
Чи ти йому більше не мила
І погляд крізь очі
Коли накриває задуха мов ковдра
А вікна запаяні, впасти невзмозі
Тобою він більше не хворий
Стоїть на її порозі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2016
автор: Марамі