АФЕРИСТ

Присвячено  пам.яті  дорогих  бабусь  Ковальської  Марії  Василівни  та  Погомій  Євдокії  Василівни

Історію  зі  своєї  юності  переповіла  мені  87-річна  бабуся.  Трапилося  це  у  далекому  1948  році  у  важкі  повоєнні  часи.  Люди  викручувалися,  як  могли,  заробляючи  собі  на  життя.  Деякі  сільські  жителі  вдавалися  навіть  до  порушення  закону  (дрібне  приватне  підприємство  тоді  було  забороненим)  -  вирощували  курей  і  їх  тушки  та  яйця  везли  у  місто  на  продаж,  де  люди  були  заможнішими.  От  і  Марія  разом  із  матір'ю  вирішили  спробувати  щастя.  Взяли  у  чотири  руки  нехитре  сільське  добро  та  відправилися  на  міський  ринок.  Першою  розпрощалася  з  клунками  мама  Марії  Євдокія  Василівна.  З  загадковим  обличчям  вона  повідомила  доньці  гарну  звістку:  "Щойно  придбала  для  нас  прекрасні  нові  чобітки!".  Варто  підкреслити,  що  така  обнова  була  ледь  не  на  ціну  золота.  Люди  роками  ходили  в  одному  і  тому  ж  взутті  -  в  старих  й  не  зручних  кірзяках,  бо  покупка  нового  для  сільського  жителя  була  справжньою  розкішшю,  та  й  придбати  їх  було  ніде.  А  тому  молодій  20-річній  дівчині  ніяк  не  терпілося  приміряти  обновку  або  хоча  б  поглянути  на  неї.  Мати  нишком  відкрила  мішок  і...  мало  не  зомліла  від  побаченого.  Там  були  забруднені  та  добряче  подерті  чоботи.  "Як  же  так?  Я  ж  на  власні  очі  бачила  покупку?!"  -  бідкалася  Євдокія  Василівна.  Виявилось,  якийсь  чоловік,  помітивши,  що  жінка  закінчила  з  торгами  (а  отже  при  грошах),  підійшов  до  неї  та  запропонував  їй  придбати  нові  і  дуже  красиві  чобітки.  Коли  жінка  побачила  їх,  встояти  перед  такою  розкішшю  не  змогла  і  одразу  погодилася  на  те,  щоб  їх  купити.  Але  продавець  виявився  аферистом.  Непомітно  підміняв  нове  взуття  на  старе.  Очевидно,  мав  два  однакові  мішки.  Жінки  були  вкрай  розчарованими,  адже  більшість  їхнього  заробітку  щойно  потрапила  до  його  кишені.  "Отак  і  вийшло,  що  придбали  кота  в  мішку,  бо  беручи,  не  заглянули  ще  раз  в  нього!"  -  підсумувала  свою  розповідь  бабця  Марія.

13.07.2016.  смт.  Нова  Ушиця

Картинка  з  інтернету

Крижановська  (Маярчак)  Світлана  Петрівна,
Україна,  м.  Хмельницький

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2016
автор: Світлана Крижановська