А десь летять у небі журавлі...
І з болем в синє небо закричить
Моя Вкраїна і заломить руки;
«Навіщо ж стільки янголів тобі?
Ну а мені –за що такії муки?!»
По-зрадницьки, скорботно промовчить
Ій небо, бо життя науку знає –
Жорстокими законами війни
Когось Господь завжди з нас забирає!
А десь летять у небі журавлі...
І десь нова народжується пісня...
А я не знаю, як же нам без них –
Хороших, щирих, справжніх – таких різних!
Не відпускає памˊять, хоч кричи,
Із серця сторінок не витирає...
І кожен дорогий нам побратим,
Ми рук в важкий цей час не опускаєм!
І скільки б не раділи вороги –
З тобою,брате, в нас - одна дорога.
Настане наш світанок, прийде мир..
Й зігріє душу наша Перемога!
©Тетяна Прозорова 24.07.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679838
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 24.07.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)