Це крісло дуже любить моя мама.
У нім колишуться її пісні...
Там милий сон усівся та - уява
Про сонячні і теплі, гожі дні.
Зітхає тихо сум в нім наодинці
Із смутком вервиць затяжних дощів.
Думки лежать на часом стертій спинці,
А в подущину з м'яти сміх засів.
Це крісло своє дуже любить мама!
В нім тепло завжди, там - її любов.
Я сяду в нього. Моє серце вдома.
В обійми мамині порину знов.
15. 07. 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2016
автор: Фея Світла